Друк

Дитячі атракціони: дотримуємось правил безпеки

jjkgfjgjk-2Відвідування парку розваг для дитини – це завжди яскрава подія. Зробіть все можливе, щоб свято не було затьмарене!

Як зібрати малюка на прогулянку до парку розваг і що повинна знати мама перед тим як відпустити свою крихітку покататися на гірках чи каруселі?

Одягаємо правильно:

вибирайте зручний одяг для парку розваг. Він не повинен сковувати рухи і малюку в ньому повинно бути комфортно. Адже вам доведеться тривалий час ходити й кататися.

Забудьте про вбрання з «небезпечними» деталями: ременями, що теліпаються тощо.

Відмовтеся від ненадійного взуття – капців і босоніжок. Взуття повинно добре триматися на ніжці, щоб під час катання не злетіло.

Увага! Зберіть довге волосся доньки у пучок і добре закріпіть. Так дитині буде зручніше, а ви будете впевнені, що волосся ні за що не зачепиться.

Порада: якщо дитина іде на прогулянку у взутті із шнурками – зав’яжіть вузлик тугіше, а кінці шнурків заховайте в туфлі.

Не загубіть малюка!

  • Не випускайте малюка з поля зору! Зустрічайте його біля входу на атракціон після кожного катання. Інакше ви можете просто загубити свою дитину у великому натовпі людей.
  • Вдягайте малюка у яскравий одяг або незвичайний головний убір. Це допоможе вам швидше помітити свою дитину у натовпі інших малюків.

Порада: про всяк випадок покладіть дитині в кишеню записку з її ім’ям і прізвищем, вашою адресою чи номером телефону.

Вибираємо атракціон:

  1. Прочитайте правила користування перед тим, як посадити дитину на карусель. Вони обов’язково повинні бути вивішені перед входом на атракціон. У правилах вказуються обмеження за віком, за станом здоров’я дітей. Підберіть атракціон, який за всіма критеріями підходить вашому маляті.
  2. Вимагайте показати документ, який підтверджує, що атракціон пройшов технічний огляд. Такий документ повинен бути у співробітників парку.

Увага! Якщо персонал відмовляється показати такий папір не ризикуйте здоров’ям малюка!

Відмовтеся від катання на  атракціоні! Краще запропонуйте поласувати морозивом, сфотографуватися із казковими персонажами або пострибати на надувному батуті. Це бодай безпечно.

Порада: для дитини обирайте підходящий за віком атракціон.

Це треба знати!

Як підготувати дитину до катання?

  1. Проведіть інструктаж. Перед катанням поясніть малюку, що треба сидіти спокійно, не відстібати ременя, не розмахувати руками. Всі правила дитина повинна знати назубок.
  2. Проведіть на атракціон  і допоможіть застібнути ремінь безпеки, якщо дитині ще немає 10 років.
  3. Звільніть рот дитини від жуйок, цукерок, льодяників. Інакше під час швидкого катання малюк може ними вдавитися.

Важливо! Перед походом на карусель не перегодовуйте дитину важкою та жирною іжею – смаженим м’ясом, копченою ковбасою тощо. Краще нагодуйте її легкою кашею з фруктами, бо дитині може стати погано під час катання.

 

Друк

Характеристика підліткового віку

Підлітковий вік - час швидких змін, фізіологічних, психологічних, соціальних. Підлітковий вік має сенс розділити на три стадії - ранню, середню й пізню. Зміни в кожний із цих періодів відбуваються з різною інтенсивністю й у різний час для кожного підлітка.

У ранньому підлітковому віці (від 10 до 14 років) центральними питаннями є питання незалежності й усвідомлення себе, інтерес до власного тіла,  інтерес до однолітків, їхніх цінностей і моделей поведінки, зменшується  інтерес до світу дорослих. Власні цінності протиставляються цінностям родини. Підліток у цьому віці занурений у себе, зростає кількість конфліктів із приводу школи, роботи вдома, вибору друзів. У підлітка з'являється прагнення бути в групі, з'являються «герої», підліток центрується на сьогоденні, стає егоцентриком. Підліток стає більше замкнутим або сором’язливим, іноді від сором'язливості й непевності в собі з'являється деяка розв'язність у поведінці. Іноді з'являється відчуття власної невразливості, прагнення перевірити себе, що приводить до поведінки, що тяжіє з ризиком. Більшість підлітків страждає від того, що їх ніхто не розуміє.

Середній підлітковий вік (15-17 років) характеризується незрілістю суджень, імпульсивністю при сильному бажанні приймати власні рішення, наполягти на своєму. Великий вплив референтної групи, підсилюється заклопотаність своєю фізичною привабливістю для протилежної статті. У цей період підліток більшою мірою усвідомлює взаємозв'язок між вчинками у сьогоденні та їхніми наслідками.

Пізній підлітковий вік пов'язаний із все більшим усвідомленням себе, самовизначенням у майбутній професії, підліток знову здатний прислухатися до думки батьків, будуються довгострокові й короткострокові плани на майбутнє. Підліток багато в чому незалежний і здатний функціонувати самостійно.

Підліткові проблеми, що стоять перед ними, здаються надзвичайно важливими, інший раз застрашливими. Коло проблем включає розрив з батьками , відкриття негативного відношення до них, усвідомлення себе, індивідуалізацію, відносини з іншими, любов і багато чого іншого. Підлітковому віку властиві сильні коливання емоційного стану, небажання приймати на себе серйозні зобов'язання, відчуття, що суспільство їх не розуміє й не приймає.

До психолога звертаються  підлітки, чий емоційний розвиток і життєвий досвід нетипові й відношення до суспільства нереалістичні. Ще одну групу тих, хто потребує допомоги  й підтримки психолога становлять підлітки, які були травмовані у ранньому віці й такі,  чиї потреби й бажання можуть бути непослідовні, а зовні можуть виражатися в стані психозу. Підтримка потрібна й тим підліткам, які мають досить цілісну особистість, але при цьому в них  є страх зіткнення з життям і суспільством. Вони хотіли б, щоб суспільство (батьки, школа й т.д.) були  іншими.

Нормальною й майже універсальною технікою адаптації підлітків до соціуму є звернення за підтримкою до однолітків. Стан підлітків характеризується внутрішньою потребою нарцистичної підтримки й визнання, потребою послабити залежність і підсвідомий еротичний зв'язок з одним з батьків для того, щоб підготувати себе до незалежності й зрілої любові. Не відчуваючи себе сформованою особистістю, підліток віддає перевагу безпеці групи жаху залишитися наодинці із самим собою. Оскільки в школі й інституті підлітки виявляються разом удалині від батьків, об'єднані статусом меншостей, між ними формуються зв'язки підвищеної інтенсивності. Можна говорити, що підліток який  не має друзів або підліток, що надає перевагу компанії дорослих, можливо, має емоційні проблеми.

Підлітки схильні до міркування й монологів або ж замикають у мовчанні. Підлітки часто доходять до краю при вираженні якого-небудь  почуття, або, навпаки, у спробі уникнути внутрішньої боротьби й занепокоєння, викликаних прихильністю до батьків, підліток вихлюпує свої почуття в лютій ненависті.

Особливий стиль взаємодії підлітків, а також їх явне прагнення до компанії своїх однолітків, робить встановлення з ними контакту й терапевтичних відносин більше важким завданням, чим встановлення контактів з дітьми. Психолог повинен вірити в доброту й порядність підлітка й уміти позитивно реагувати на його поведінку. Такт - необхідна складова в роботі з підлітком, тому що через нарцистичну вразливість підлітка до нього потрібен обережний підхід. Залишаючись тактовним, не можна забувати про твердість і необхідність вирішувати хворобливі питання. Підліток кидає виклик традиціям і тому психолог повинен уміти визначати границі своїх можливостей і компетенції, приймати на себе відповідальність. Необхідно створити в підлітка відчуття незалежності й автономії й визнати, що іноді підліток не може відповідати за свої вчинки через пригніченість почуттям провини, гніву або інших екстремальних емоцій. Основна мета психологічної роботи з підлітком - допомогти виробити й закріпити стратегії нормальної поведінки й уміння самостійно пізнати почуття власної значимості й компетентності, без страху думати про труднощі майбутнього життя. Оскільки підліток егоїстичний у своїх бажаннях і вчинках, роботу варто планувати так, щоб він одержував від неї задоволення.

Розходження статусу психолога й підлітка вимагає від психолога особливого зусилля по встановленню й підтримці відносин співробітництва. Підлітка із самого початку варто познайомити з поняттями «установлення границь» і «конфіденційність». Із самого початку варто сказати підліткові, що все, що відбувається на заняттях строго конфіденційно, крім тих випадків, коли психолог вважає його потенційно небезпечним для нього самого й навколишніх. При виникненні подібної ситуації психолог спочатку доводить до відома підлітка й обговорює з ним плани оптимального розвитку подій.

Не існує єдиної думки про те, чи треба психологові, що працює з підлітком, зустрічатися з його батьками. Проте, за рідкісними винятками, батьків варто залучати на стадії формулювання проблеми й доводити до відома про плани роботи з підлітком. Підліток може вирішити, що конфіденційність порушена, особливо якщо важкі взаємини з батьками й стали причиною проблем підлітка, і, на його думку, усі, хто спілкується з ними, не може зрозуміти його самого. Тому зустріч із батьками може відбутися до зустрічі з підлітком.

Буває доцільно сказати відразу підліткові про необхідність спільної зустрічі з батьками, підкресливши при цьому питання конфіденційності, що до перш ніж сказати що-небудь його батькам, ви порадитеся з ним. При цьому виникає завдання підтримки батьківського авторитету, ієрархії родини й збереження довірливих відносин із самим підлітком. Підліткові треба допомогти навчитися виражати свої почуття й думки про батьків, іноді психолог виражає ці почуття за нього.

Друк

Основні причини порушень мовленнєвого розвитку

На сьогодні почастішали випадки, коли діти дошкільного та молодшого шкільного віку (до 30%), розмовляючи, пропускають звуки, спотворюють вимову.

Порушення вимови уповільнює темпи формування усного мовлення, має негативний вплив на формування навичок читання та письма.

Спеціалісти – логопеди допоможуть розібратися чим виступає порушення звуковимови: самостійним дефектом чи одним із симптомів більш складних розладів.

Існують такі причини порушень звуковимови у дітей з нормальним інтелектом і слухом:

- порушення слухової диференціації звуків мовлення;

- порушення анатомічної будови мовного апарату (неправильний прикус, укорочення під’язикової вуздечки, несформованість зубного ряду, високе чи низьке піднебіння і т. д.);

- невірне мовлення оточуючих людей;

- вплив біологічних та соціальних факторів (паталогічні вагітність та пологи, обмежене спілкування з дитиною.

Порушення слухової диференціації звуків – це не порушення гостроти слуху, а недостатність слухової уваги та самоконтролю під час спілкування.

Неправильне мовлення дорослих призводить до наслідування їхнього мовлення дітьми, яке вони сприймають як зразок. Це одна із поширених причин формування неправильної вимови у дітей

Дорослим слід пам’ятати про те, що регулярне спілкування з дитиною є необхідною умовою для розвитку мовлення, мислення, особистості та загального розвитку взагалі.

Для своєчасного подолання недоліків мовлення батькам потрібно звернутися до логопедів . Профілактика порушень полягає в систематичній, регулярній роботі в логопедичній групі дошкільного закладу, на логопункті в школі чи за індивідуальним замовленням. Завдяки своєчасній та планомірній роботі вдається повністю виправити недоліки та порушення мовлення.

Друк

Щоб свято було безпечним

Незабаром Новий рік. З наближенням Новорічних і Різдвяних свят кожна школа та дитячий садок розпочинає підготовку до урочистостей.

Задля безпечного та успішного проведення святкових заходів необхідно дотримуватись Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України (далі - Правил), затверджених наказом Міністерства освіти України і ГУДПО МВС України 30.09.1998 №348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 за №800/3240.

20131214 125903-5

Організовуючи свята чи ранки керівники навчальних і виховних закладів перш за все повинні подбати про безпеку життя та здоров’я їх учасників.

За 15 днів до початку святкування Нового року керівник навчального закладу повинен повідомити пожежну охорону про дату і місце його проведення.

Протипожежний стан будівель та приміщень має відповідати існуючим вимогам. Приміщення, де відбуваються заходи за участю великої кількості людей, повинні мати не менше двох евакуаційних виходів на вулицю або сходовий майданчик.

Наповнюваність цих приміщень не повинна перевищувати установлені норми. Як передбачено у п. 7.4.9. Правил, кількість присутніх повинна визначатись із розрахунку 0,75 кв.м на одну людину.

Над запасним виходом має світитися табличка «Вихід», а двері повинні легко відкриватися.

Слід призначити відповідальну особу за підготовку до святкових заходів, яка складає графік чергувань педагогічних працівників і адміністрації закладу, перевіряє надійність та безпечність встановлення ялинки. А саме: ялинка має стояти на стійкій основі (підставка, діжка з піском тощо), її розташування ні в якому разі не повинно утруднювати вихід з приміщення, ялинку встановлюють на відстані не менше як один метр від стін і стелі ( п. 7.4.20. Правил).

У ході підготовки приміщення до новорічних заходів, під час прикрашання його гірляндами, іграшками, декораціями слід пам’ятати, що не дозволяється:

  • використовувати горючі матеріали (вата, папір тощо);
  • застосовувати відкритий вогонь (бенгальські вогні, факели, свічки, феєрверки), користуватись хлопавками, дуговими прожекторами;
  • обклеювати стіни і вікна шпалерами та папером;
  • застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації, сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласт, поролон, полівініл тощо).

Як зазначено у п.,п. 7.4.18, 7.4.19 Правил різноманітні декорації, новорічні прикраси, сценічне, дверне, віконне драпірування, що можуть загорітись, обов’язково треба обробляти вогнезахисними сумішами із складанням акта у двох примірниках, один з них передається замовнику (керівнику навчального закладу), а другий зберігається в організації, яка проводила просочення.

А перед початком кожного заходу керівники закладів зобов’язані проводити перевірку якості цієї вогнезахисної обробки.

Упродовж проведення культурно-масового заходу з дітьми постійно мусять чергувати класні керівники, чергові викладачі або вихователі. Кожен з них повинен бути проінструктований щодо заходів пожежної безпеки та порядку евакуації дітей у разі виникнення пожежі (п. 7.4.6 Правил).

Встановлюючи лісову красуню вдома, батькам слід пам’ятати наступні поради:

- розташовуйте ялинку таким чином, щоб її верхівка та гілки не торкалися до стін і стелі;

- не розміщуйте ялинку поблизу  електро- та опалювальних приладів, а також неподалік від виходу;

- не дозволяйте дітям бавитись біля ялинки із бенгальськими вогнями, свічками, феєрверками.

 

Друк

Спалювання листя – шкода довкіллю

Недавно було літо… Вже  осінь. О цій порі  флора та фауна готується до настання холодів. От і дерева вже скинули своє ошатне вбрання. І так сумно дивитися  на зажурені голі стовбури. Та ще прикріше бачити, як працівники комунальних служб обабіч жвавих міських вулиць  згрібають опале листя й там-таки його спалюють. Тут уже не до сентиментів.

lucta1Адже ми, міські жителі, й так мешкаємо у середовищі з техногенним навантаженням, яке невпинно збільшується. А тут ще ця проблема із опалим листям. Двірники, полегшуючи собі працю, спалюють його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає довкіллю. Либонь, не кожен знає, що тонна тліючого листя виділяє 30 кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та кілька кілограмів мікрочастинок диму.

Крім цього при згорянні листя та рослин виділяються важкі метали, чадний газ, окис азоту й багато інших канцерогенних сполук. А така речовина як бензопірен може викликати ракові захворювання.

Де ж воно все це береться і як потрапляє така отрута до красивих садово-паркових насаджень?

До дерев і кущів, що ростуть уздовж доріг за містом, на міських вулицях, забруднювачі надходять з повітря та із забруднених вод і грунтів. Свою «ложку дьогтю» додають деревам ще й автомашини, кількість яких усе зростає. Від них зелені насадження отримують важкі метали й нафтопродукти. Та й тут не обходиться без всюдисущого токсичного бензопірену. Адже він накопичується в грунтах зелених насаджень ще й через те, що його виділяє асфальт, яким покриті вулиці, площі, прибудинкова територія міст. 

Та не тільки мешканці міст зазнають шкоди від спалювання листя. Небезпека від нього поширюється й на жителів сільської місцевості. Нині, мабуть, рідко зустрінеш людину, яка б не використовувала у своєму саду, на городі чи на присадибній ділянці засоби від шкідників і гризунів. А восени під час спалювання бур’янів, трави, інших рослинних залишків пестициди та отрутохімікати, накопичені рослинами за сезон, виділяються в повітря.

Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може перерости у неконтрольоване горіння. А це  в свою чергу може призвести до пожежі.

Комусь може здається, що нічого серйозного тут немає, а насправді бачимо яку небезпеку становить спалювання листя.

Тому при наведенні ладу біля своїх садиб, на городах, прибудинкових територіях намагайтеся не шкодити довкіллю, а отже і своєму здоров’ю та здоров’ю оточуючих.