Друк

Нам лишається пам'ять, що світить життям і любов'ю

12604 10Чорнобиль… Тридцять років тому, у квітні 1986 року це слово пролунало на всю планету, сповістивши світу про наймасштабнішу катастрофу ХХ століття. Колишні працівники та учні нашого закладу знають про це лихо не з чуток. Адже того сумного травня їх, вихованців та педагогів Чорнобильської школи-інтернату, було евакуйовано на Володарщину.

Ще на початку навчального року учні та працівники комунального закладу «Володарська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» розпочали підготовку до відзначення 30-их роковин трагедії на Чорнобильській АЕС. 1 вересня 2015 року було відкрито музей історії школи, стенди якого висвітлюють події від заснування Чорнобильської школи-інтернату до реорганізації в сучасний заклад нового типу.

12604 11

Напередодні трагічної дати в усіх класах пройшли уроки мужності, екскурсії, подорожі, тощо, головною ідеєю яких стало твердження, що людина відповідальна за майбутнє. Так, підсумковим  для учнів початкових і середніх класів  став інформаційно-бібліотечний журнал «Чорнобиль не має минулого».  Це була не тільки розповідь, а й віртуальна подорож з допомогою презентації, художньо-публіцистичної виставки та читання творів про чорнобильську трагедію.Під час подорожі сторінками журналу школярі створили колаж «Чорнобиль: гірка зірка полину».

Також вихованці закладу побували в 6-ДПРЧ селища Володарка, ознайомилися з експозицією, присвяченою чорнобильській трагедії, та дізналися про подвиг пожежних-чорнобильців, які першими перегородили дорогу атомному вогню. Школярі поклали квіти до пам’ятника жертвам чорнобильської трагедії та на могилу безпосереднього учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, земляка, генерал-лейтенанта служби цивільного захисту В. П. Мельника.

12604 12

На завершення, 25 квітня 2016 року, в актовій залі відбулася загальношкільна лінійка-реквієм. На захід були запрошені ветерани педагогічної праці, переселенці із зони лиха, з якими заклад підтримує тісні зв’язки. З їх вуст звучали скорботні слова пам’яті, сумна статистика та переконливі докази, щоб врахувати помилки своїх попередників заради майбутнього. Документальні кадри фільмів, зворушливі вірші, сумні пісні пробирали кожного до сліз і повертали в рік трагедії.

Нам залишається одне: низько схилити голови перед усіма, хто приборкав атомну смерть і продовжив життя на Землі. Особлива шана ветеранам-педагогам, які передали естафету мудрості освітянам закладу.